Степ навкруги, немає краю...
Відходить степ від сну нічного.
А коли дихать починає -
П`яніє з полину гіркого.
Ковил в степу на море схожий,
Від вітру хвилями береться.
З блакиттям неба в один колір,
Майже під обрієм зійдеться.
Степ навкруги, немає краю...
Степ навкруги...
© Copyright: Светлана Мулюкова, 2008
Свидетельство о публикации №108012400389
Свидетельство о публикации №108012400389
Рецензии
Степ ще бува під колір збіжжя,
якщо у серпні йдеш туди.
У степовому Запоріжжі
ще колір маків був завжди.
У травах комашня стрибає,
концерт лунає стрибунців.
Про всіх природа-мати дбає,
від сіромах і до митців.
Бажаю всього найкращого, здоровья і багато таких прекрасних віршів, ваш читач - Георгій І.
Георгий Ильяшенко 23.11.2008 22:13 • Заявить о нарушении
якщо у серпні йдеш туди.
У степовому Запоріжжі
ще колір маків був завжди.
У травах комашня стрибає,
концерт лунає стрибунців.
Про всіх природа-мати дбає,
від сіромах і до митців.
Бажаю всього найкращого, здоровья і багато таких прекрасних віршів, ваш читач - Георгій І.
Георгий Ильяшенко 23.11.2008 22:13 • Заявить о нарушении
Дуже приємно зустріти людину закохану у Рідну Мову!
Дякую за щиросердечні побажання.
Светлана Мулюкова 30.11.2008 09:33 Заявить о нарушении
Дякую за щиросердечні побажання.
Светлана Мулюкова 30.11.2008 09:33 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.