Якщо ти запитеєш,
що в житті головне,
відповім, що не знаєш
ні себе ні мене.
Бо життя то як пісня
у дубовім гаю
пісня вітру навмисна
щоб влюбився в країну свою
Бо життя то як квітка
і тендітна й гнучка
і сумута для неї як клітка
ось що є те життя
материнська любов
і велике кохання
тихий спів солов"я
і журчання Дніпра
Запитаєш, а чи є, те кохання?
Відповім:"Кохання -- життя"
Оце тут написав
і для себе рішив
я щаслива людина
бо живу, хочу жити та жив...
Безымянное укр
© Copyright: Станислав Котик, 2008
Свидетельство о публикации №108012400248
Свидетельство о публикации №108012400248
Рецензии
