Я ліпив тебе мов із глини,
Почуття додавав цілюще.
Нема спокою, а ні хвилини,
Ти творіння життя невмируще.
Хто ти є в своєму величчі,
Дай збагнути твоє єство.
Скільки масок в одному обличчі,
Ти і грішниця, і божество!
Яка чиста любов й цнотлива,
Вже немає мені вороття.
Моя зіронька сором`язлива,
Ти криниченька мого життя.
Ще не знаеш гіркого болю,
І душа, як блакить небесна.
Я без тебе повір, божеволю,
Ти любов моя, біль воскресна!
Худ.Катерина Ляшко.
Моя любов
© Copyright: Светлана Мулюкова, 2008
Свидетельство о публикации №108012304089
Свидетельство о публикации №108012304089
Рецензии
Нехай тому коханню не завадять
Ні заздрощі, а ні сумління муки...
Я відчуваю, як волосся гладять
Твої цілющі білосніжні руки.
Здається, майже серце завмирає,
Стискається від лагідного болю...
Бо іншого кохання вже немає,
Бо я життя пов'язую з тобою...
Саша Сухой 20.10.2010 09:17 • Заявить о нарушении
Ні заздрощі, а ні сумління муки...
Я відчуваю, як волосся гладять
Твої цілющі білосніжні руки.
Здається, майже серце завмирає,
Стискається від лагідного болю...
Бо іншого кохання вже немає,
Бо я життя пов'язую з тобою...
Саша Сухой 20.10.2010 09:17 • Заявить о нарушении