Эстрадный дуэт
Она:
На столиках во тьме мерцают свечи,
Но мы от посторонних далеки.
Как хороши твои крутые плечи,
Как ласково тепло твоей руки...
Покуда эта песня не допета,
Покуда эта музыка звучит,
Я одного боюсь – боюсь рассвета,
Который нас с тобою разлучит,
Окрасит небо алыми лучами,
И солнце засияет с высоты.
Я знаю всё, что будет между нами,
Чего не будет, знаешь только ты.
Он:
От страсти не дано нам амулета,
Не застрахован от неё любой,
Но быстротечно солнечное лето,
И как тоскливо долгою зимой...
И я не верю, дорогая лгунья,
Что ты надолго мне судьбой дана.
Бывает, что и в тихую лагуну
Врывается высокая волна,
Нахлынет неожиданный цунами
И смоет всё, угрозы не тая.
Ты знаешь все, что будет между нами,
Чего не будет, знаю только я.
Вместе:
Покуда эта песня не допета,
Пока для нас играет этот джаз,
Нам вместе быть, не требуя ответа,
Никто его нам все равно не даст.
Ко времени, когда рассвет настанет,
С тобой мы эту песню допоём.
Завидуют нам все, кто видит танец,
Который исполняем мы вдвоём.
Нас провожают жадными глазами,
Прожектором изъятыми из тьмы,
И знают всё, что будет между нами,
Чего не будет, знаем только мы.
Чего не будет
© Copyright: Вилен Черняк, 2008
Свидетельство о публикации №108012303506
Свидетельство о публикации №108012303506
Рецензии
ЧОГО Н Е БУДЕ
Естрадний дует
Вона:
На столиках свічки замерехтіли.
Ми від очей сторонніх вдалині.
Ми зараз вдвох, як вже давно хотіли,
ти ще нічого не сказав мені...
І поки лине пісня недоспівана,
і поки в залі музика звучить,
хай не минає наша ніч омріяна,
не поспішає так світанку мить..
Боюсь, спаливши небокрай вогнями,
засяє сонце раптом з висоти.
І знаю я, що буде поміж нами,
чого не буде, знаєш тільки ти.
Він:
Від пристрасті ніхто не застрахований
і амулетів дотепер нема.
Минеться літо, потім тільки спогади
і дуже довго тягнеться зима...
З тобою я іще зазнаю лиха,
боюся - може статися біда.
Буває так, що і в лагуну тиху
вривається нестримана вода.
Нарине несподіване цунамі
і змиє все, що заступає шлях.
І знаєш ти, що буде поміж нами,
чого не буде, знаю тільки я.
Разом:
І поки лине пісня недоспівана,
і поки ще для нас лунає джаз,
хай не минає ніч, така омріяна,
а відповіді нам ніхто не дасть.
І поки небо ще не вкрив рум'янець,
ми разом і не треба цих думок.
Нам заздрять всі, хто дивиться на танець,
що ми його виконуєм удвох.
Ми постаємо, наче на екрані -
прожектор вилучає нас з пітьми.
І знають всі, що буде поміж нами,
чого не буде, знаєм тільки ми.
21.02.2023
Елена Войнаровская 22.03.2026 16:46 • Заявить о нарушении
Естрадний дует
Вона:
На столиках свічки замерехтіли.
Ми від очей сторонніх вдалині.
Ми зараз вдвох, як вже давно хотіли,
ти ще нічого не сказав мені...
І поки лине пісня недоспівана,
і поки в залі музика звучить,
хай не минає наша ніч омріяна,
не поспішає так світанку мить..
Боюсь, спаливши небокрай вогнями,
засяє сонце раптом з висоти.
І знаю я, що буде поміж нами,
чого не буде, знаєш тільки ти.
Він:
Від пристрасті ніхто не застрахований
і амулетів дотепер нема.
Минеться літо, потім тільки спогади
і дуже довго тягнеться зима...
З тобою я іще зазнаю лиха,
боюся - може статися біда.
Буває так, що і в лагуну тиху
вривається нестримана вода.
Нарине несподіване цунамі
і змиє все, що заступає шлях.
І знаєш ти, що буде поміж нами,
чого не буде, знаю тільки я.
Разом:
І поки лине пісня недоспівана,
і поки ще для нас лунає джаз,
хай не минає ніч, така омріяна,
а відповіді нам ніхто не дасть.
І поки небо ще не вкрив рум'янець,
ми разом і не треба цих думок.
Нам заздрять всі, хто дивиться на танець,
що ми його виконуєм удвох.
Ми постаємо, наче на екрані -
прожектор вилучає нас з пітьми.
І знають всі, що буде поміж нами,
чого не буде, знаєм тільки ми.
21.02.2023
Елена Войнаровская 22.03.2026 16:46 • Заявить о нарушении