Полум я
***
Полум’я живе досконало, бо мало
І на протязі життя, що триває не довше ніж спалах
Поглинає десятки томів,
Втілюється в найпотаємніші думки
Вистраждані роками
Перетворюючись у дим.
Але хто нині страждає за книжками?
Рецензии
Спочатку подумав про булгаківське “Рукописи не горят”... Та, думаю, вірш не про це, бо було би дуже просто і не цікаво. Тоді про що? Може - про дітей? Адже вони теж не довго живуть: стають дорослими - і все. От тобі й "досконало, бо мало". Може правда, Олександре, що чим менше слів - тим більша їх образна густина? Як еталон: "Смеркалось" Олег
Олег Омелянчук 05.01.2013 22:54
Заявить о нарушении
:-) У когось з французьких моралістів, здається у Франсуа де Ларошфуко, є такий вислів: "Якщо життя людини уявити у вигляді книги, то перші 40 років це текст, а все що потім - коментарі". А я вже на шостий десяток повернув... Може в чомусь і праві хіпі з їх закликом "живи швидко - помри молодим"?
Александр Ковалевский 06.01.2013 00:56
Заявить о нарушении