Час
Як та на серці рана
Котра струїться кров’ю
Немов з того фонтана
Чому болить так довго
І зажива не швидко
Чому відсутні ліки
І лікаря не видно
Розсиплеться кохання
Розірветься намистом
А щоб його зібрати
У нас не буде хисту
Невже знайдеться лікар
Невже загоїть рани
Щоб я не чула болю
І щоб не було шрамів
Пройде багато часу
І він загоїть рани
І на моєму сердечку
Залишаться лиш шрами
Розірване намисто
Я не змогла зібрати
В руках тримаю перли
Нема кому віддати.
Свидетельство о публикации №108011800257