Обездоленим

Тринадцяте число,
Сьогодні п’ятниця,
Дивлюся у вікно,
Блукає матриця.
Весела череда
Успішних свят і днів,
І ллється десь вода,
Що тане з вечорів.
Ми дивимось у небо,
Закриє час блакить,
Прожити дуже треба,
Бо може ніч накрить.
Ще день, ще ніч, ще подих,
Проллється слово гордих.
Та їх вже не почують,
Бо новий міст будують.
Пишу листа у небо:
«З’явіться тут хто-небудь,
Спасіть загиблу душу,
Прохати хліб я мушу.»
Почуйте тихі зорі,
Як плачу я у морі,
Знайдіть мене у тиші,
Де образ свій залишив.

Свій погляд чорно-білий
Ховаю у долонях,
А хтось, занадто вмілий,
Жене мене в погонях.


Рецензии