Хоч нібито прийшла весна
І пахнуть трави біля річки,
В себе закохують Марічки, -
Моє життя стоїть без сна.
Блакитне небо синім пахне,
Пишу до Бога я прохальний лист,
У кругозорі за туманом видно міст,
А серце мовчазне у смутку чахне.
Весна прийшла, а в мене крига,
На тіло враз лягла зима,
Не допоможе чарочка вина,
І не спасе зрадлива книга.
У Бога я прошу всього частину –
Даруй мені упевненість у силу,
Які б страхи сьогодні не грозили,
Щоб не уляпалась в кремезну стіну.
Даруй любов безмежну, відповідну,
Таку, моїх очей щоб була гідну,
Таку, як аромати хліба й кави,
Що крізь долоні вчора зранку утікали.
Втікаю від кохання знову й знов,
Але душа бажа, щоб закипіла кров,
А то по судинах біжить-хлюпоче,
І впевнює себе, що спокою не хоче…
Весна
© Copyright: Юлия Дымка, 2008
Свидетельство о публикации №108011701888
Свидетельство о публикации №108011701888
Рецензии
Як можна щось подібне любити
Але й любити неможливо теж...)))
Аза Тур 18.01.2008 14:30 • Заявить о нарушении
Але й любити неможливо теж...)))
Аза Тур 18.01.2008 14:30 • Заявить о нарушении