Говорять, що не знає меж кохання,
І що сліпе воно в переконаннях,
І що не відає ніяких перешкод.
Чому ж тоді, коли воно між нами,
Ми кидаєм і топчемо його,
Печально кажучи:”Нам не дано”
Не боремось на смерть, хоч на життя любові,
Яка не просить в нас і краплі крові,
А лиш благає тихо:”Поможим”.
Чому хоробрі в почуттях, та не на ділі.
Адже кохання дістають лише сміливі,
А не мерзенні, низькі лицеміри,
Що прагнуть відростити ніжні крила
І поміж на навчитися літать.
Моя любов не дасть мені збрехати.
Страх кохання
© Copyright: Ольга Кель, 2008
Свидетельство о публикации №108011403814
Свидетельство о публикации №108011403814
Рецензии
