Багато пройдено за час,
Що довго жив навколо Вас,
І дні поринули в казки,
Де гордий лицар на коні
Троянду чорну простягає
Тій дамі, що була в печалі
В високій вежі на горі;
Ділила смуток там ні з ким
І мріяла, що прийде він.
Та вже минає нас той час,
Що довго жив навколо Вас.
Троянда чорна наче жовта
Все згадує чарівні дні,
Де хустка, брошена на діл
Кохання в принців визивали
І ніби ватра, жар давала.
Та в’януть, в’януть пелюстки,
І чути Ваш останній подих,
А дні поринули у сни.
Романтицi...
© Copyright: Ольга Кель, 2008
Свидетельство о публикации №108011403670
Свидетельство о публикации №108011403670
Рецензии
