Зимове кохання

Тобі Зима листи на вікнах пише,
І присилає з ранку візерунки.
Ти обіцяв, що мене не залишишь,
Що розірвав зимовиї стосунки.
Тому вона хурделицею виє,
Шукає моє літечко ясне.
Бо знає, що тебе так не зігріє,
Ніколи в моє серце не сягне!

Дивись, летять, гарцюють білі коні,
По під дугою бурульки чудові.
Зима, як Матір Божа на іконі,
До тебе простягає знов долоні...
Летіли сані в льодовому вбранні,
Була Зима! І ось... нема її!
Ми залишились разом, ми обранні,
"Хай вам щастить!" - донеслось з далини.

Худ.Тетяна Шевченко.


Рецензии
Ой, как красиво! "зима, як матирь Божья на икони..."
Классно.

Марина Мосур   08.12.2008 18:45     Заявить о нарушении
Это одно из самых моих давних стихов вообще. Выставила, вроде, как по сезону. Рада, что понравилось!
Спасибо!

Светлана Мулюкова   08.12.2008 23:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.