* * *
Як сталося, що я в своєму вiцi –
Самотнiй, недовiрливий та злий?
I не пригрiв собi ласкавой кицi?
Чи не люблю я кошенят малих?
Чи в мене серце, наче, камiнюка,
Що на шматки не рве його любов?
Та я не знаю – як воно ще стука,
Не наламало ребер або дров?
Коли торкався до краси очами,
Воно, немов, стрибало із грудей!
Але ж їм часто грали, як м'ячами,
Примхливі кішки, iз числа людей... –
Вони завжди шкребли його, як кати,
Вони його катали як клубок...
Чи зможу я тобi що-небудь дати?
Чи ти уже готова на стрибок?
Не ображайся на слова, хороша –
Це все слова затертi та пустi...
Але у грудях знов повно "дебошу"...
I в цьому, зараз, винна тiльки ти...
I, як хлопча, чи, може, як щенятко,
К тобi на зустрiч радiстно бiжу,
I серце плига – в клiтцi пташенятком,
I очi свiтять, і дзижчу, як жук!
5 января 2008 г.
Як сталося, що я в сво му вiцi
© Copyright: Юрий Лопатеев, 2008
Свидетельство о публикации №108010502389
Свидетельство о публикации №108010502389
Рецензии
Оп-па..
Доброго времени суток, Юрий.
а я Припоминаю эти строки еще по артбуллу с позапрошлого года :)
с приветом,
Neon Du Pain ;)
Аскет Несовершенный 08.01.2010 02:11 • Заявить о нарушении
Доброго времени суток, Юрий.
а я Припоминаю эти строки еще по артбуллу с позапрошлого года :)
с приветом,
Neon Du Pain ;)
Аскет Несовершенный 08.01.2010 02:11 • Заявить о нарушении
Привет, Дима! Как же... помню тебя...:) Да, было время... :)) а у меня всё руки не доходят до правки своих "украинских" стихов... сейчас очень многое правлю, вгоняю в размер... :) Спасибо за отзыв, рад тому, что вспомнил меня! :)
Юрий Лопатеев 08.01.2010 13:09 Заявить о нарушении
Юрий Лопатеев 08.01.2010 13:09 Заявить о нарушении