Зимова колиска

Зимо!.. Зимо-феє...
РіздвянИй фасад
Сум душі моєї...
Лікар – снігопад...

Крок вперед, і знову
Лише я і ніч
В чоботях зимових...
Краще б босоніж!

Хизувати досить
З кришталю взуттям,
Позич, зимо, й гості!
Босонога я!

Душу захололу
Зігріває лід!
Чистий і прозорий
Істини сусід

Поспіх недоречний,
Зупиняюсь я...
Зимо, наречена
Зараз я твоя.

Вдягнена тобою
В білий саван твій,
Зваблена красою,
У полоні мрій...

Тиха ніч казкова...
Серце завмира:
Танго сніжинкове
В світлі ліхтаря...

В зимовій колисці
Засинає ніч.
Спокою намисто
Ти мені позич.

Рум’яна рожеві
Намащу на ніс,
Свіжість – по кишенях!
Звичний егоїзм:

Все собі й для себе…
Так і не збагну?
Неосяжне небо...
Й тишу крижану...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →