Чернетки - у вогонь або під скло?
Молитися або втрачати віру?
Небачене, нечуване число -
Один. Число людини, а не звіра.
Початок є, і я схопила мить,
Де з небуття зароджуються мрії,
Та краще вже, жалкуючи, зробить,
Ніж сумувати про відсутність дії.
І хай крізь хащі доля проведе...
Життя проживши менш, ніж половину,
Відчую, як столітній пил впаде
На серце - цю реліквію єдину.
Мене знайдуть, та буду вже не та,
Бо стану я зухвала і холодна,
І не відкриють таємниць уста.
Змінилася - бо лиш на зміни згодна.
Чернетки
© Copyright: Марина Чиянова, 2008
Свидетельство о публикации №108010100986
Свидетельство о публикации №108010100986
Рецензии
Мені дуже сподобалось, написано зі смаком!
З повагою та теплими побажаннями! Дмитро
Дмитрий Лепесин 03.01.2009 01:57 • Заявить о нарушении
З повагою та теплими побажаннями! Дмитро
Дмитрий Лепесин 03.01.2009 01:57 • Заявить о нарушении