Мачуха

Для мене ніби мачухою стала,
До болю рідна, завжди, і до сліз.
Країно мила, встань! - ярмо зухвале
Чужинець нам для розбрату приніс.

Йому ні мова наша українська,
Ні звичаї, ні навіть ця земля -
Ніяк не можуть стати рідні, свійські:
На українську шию є петля.

Синів надійних залишилось мало,
Не досягти прозорої мети.
Встань, Україно, бо біда настала, –
Чужина знову стукає в хати!

Упевненість моя не має ходу,
Без материнських ніжних почуттів;
По Україні наче привид бродить:
Отруту сіє для жахливих снів.

А сни малюють болісну картину:
Квітучий край, нахабно, - на шматки!
Народ спокутує чужу провину...
Чатують здобич люті хижаки...
 


Рецензии
Дякую:)За те, що вам невсеодно:)

З повагою:)

5

Владимир Назарук   16.01.2008 12:34     Заявить о нарушении
Болісно... а хочеться радіти за рідну землю.

Щиро вдячний...

З повагою!

Корнейчук Пётр Ефимович   16.01.2008 12:57   Заявить о нарушении
Завжди приємно Вас бачити:)

З теплом та повагою:)

Владимир Назарук   16.01.2008 12:58   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.