Омана – вижбурну журбу та оживлюся,
відкам’янію в серці, вмиюся в спокуті,
віддамся домислам чужим, згорю в спокусі,
приймуся в кожнім русі – від лагоди до люті.
То манна, млива повний міх – мінлива злива
напружує чимдуж примруження на лицях.
Кмітливе око стежить біг – стежина живо
біжить обжита житом. Життя – неначе сниться...
Туманно розтлумачує прожите рада –
чи піддаватись волі, чи зрадити заради...
Небесний камертон звучить та душу надить –
отрушу біль в омані, позрушу тиші владу.
О, Панно, Нене Німоти, – думки на постріл,
я їх тримаю міцно, виповнюючи груди.
Ти сповідь неприкована, на слові гостра,
Ти відголос небесний... чи пристрасті полуда.
26 Листопада 2007
Омана - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107112700361
Свидетельство о публикации №107112700361
Рецензии
Тут справжнє царство затишку і натхнення!
Дуже сподобалось!
Щиро...
Корнейчук Пётр Ефимович 27.11.2007 14:53 • Заявить о нарушении
Дуже сподобалось!
Щиро...
Корнейчук Пётр Ефимович 27.11.2007 14:53 • Заявить о нарушении
Дякую,
Утішений, коли хоч на хвильку Вам було затишно.
"тиша" і "затишно" - які це можуть бути різні поняття...
Шануймося,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 28.11.2007 17:28 Заявить о нарушении
Утішений, коли хоч на хвильку Вам було затишно.
"тиша" і "затишно" - які це можуть бути різні поняття...
Шануймося,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 28.11.2007 17:28 Заявить о нарушении