Хвиля огортає з головою
І вагатися немає сенсу,
Ти стрибаєш знову вморе,
Відчуваєш як стукає серце.
Біль у суглобах і біль у грудях,
Недостатньо кисню в легенях
Ти втрачаєш свідомість, Боже,
Чи завжди так буде?
Але згодом такий знайомий
Голос скаже тобі на вушко
«Не треба боятись мене,
Я – кохання, твоя рятувальна шлюбка».
І тоді понесуть тебе хвилі
У далекий світ барвів-квітів,
У блискучий і теплий ранок,
Що у росах вмивав свої вії.
Врятувавшись, запам’ятаєш
Гостре скло на межі зі смертю,
І навряд чи захочеш далі
Грати в гру під назвою «жити чи вмерти».
(Дякую Вові)
***
© Copyright: Оксана Крамарева, 2007
Свидетельство о публикации №107110302464
Свидетельство о публикации №107110302464
Рецензии
Чисто технічно "Ти стрибаєш знову вморе," - "в море", and then
"шлюпка"...
Юрий Лазирко 30.11.2007 23:27 • Заявить о нарушении
"шлюпка"...
Юрий Лазирко 30.11.2007 23:27 • Заявить о нарушении