Вечеря - Збiрка - Парасоля для долi

Юрий Лазирко
Із грудочки серця по дрібочці стуку –
роздати на пам’ять душі насолоду.
Налити по чаші нестерпну розлуку,
і хліб надломити... Мов камінь у воду –

так падає радість, так сонце заходить.
Важкий поцілунок, ще важчий за зраду.
За вас – я у муках втрачатиму подих,
нестиму любов на плечах до упаду.

Умий свої руки й обличчя, катівне, –
бо хто, як не ти, годуватиме стогін.
Та хто, як не матір, розділить поривно
наруги, падіння і кинеться в ноги.

26 Жовтня 2007


© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107102602730
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Лазирко
Рецензии
Написать рецензию
Напрочуд мрійливо, ніби душа шукає притулку
серед нескінченних роздумів та чвар...

З повагою,

Корнейчук Пётр Ефимович   28.10.2007 11:52   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибі Вам, Пане Петре на добрім слові.

Юрий Лазирко   28.10.2007 16:08   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юрий Лазирко