Памятати мушу

Холодний вітер навіює печаль,
змиває сльози дощ осінній.
Чомусь стою, вдивляючись у даль
минулого… там колір тіні

Розмитий шлях. Проїхав хтось лихий.
Швидкі колеса брудом заслідили.
Цей шлях тоді не був такий.
В минулому ми вже по нім ходили
 
Колись, ногами прадідів, дідів.
Їх відчуттями втамувала душу.
Вражає і сьогодні тихий спів
минулого… я пам’ятати мушу


Рецензии
А мусимо пам"ятати!

Хай щастить Вам, дуже гарний вірш.

З повагою!

Корнейчук Пётр Ефимович   19.12.2007 19:00     Заявить о нарушении
З взаємною повагою і побажанням щастя, спасибі! Пам'ятаємо...

Марина Скимен   19.12.2007 21:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.