пазурі
ота страшна
як випустить
як почне дряпати душу
то й немає чого скаржитися –
самі впустили
цю довжезну
холодну
самотність
як їй двері відчинили
то всім іншим – зась!
і ходить вона
по кутках зазирає –
а чи немає там когось
хижа така
як побачить –
так і з’їсть
і хоч криком кричи –
ген нікого-нікогісеньки немає
чи то в злодії-вбивці податися
підкараулити її
за рогом
у кухні –
та вбити
може Він мене пробачить
як гадаєте?
25 серпня 2002 р.
пазурi
© Copyright: Ирина Гончарова1, 2007
Свидетельство о публикации №107101001710
Свидетельство о публикации №107101001710
Рецензии
