Павутиння у вільному падінні:
у кожного своє відчуття вакууму.
Голосіння у хащі
б’ється о стовбури мов та риба,
що потрапила у тенета.
Пурпурові шати вечірньої зорі
вкривають оголені тіла та душі – наче королі
з усього світу зібралися на свята.
Кожна ріка – Йордан,
якщо в неї увійти,
полишивши свято-
тацтва піскам. Хай блукають:
у кожної спільноти свій Мойсей.
І час вже вимірюється
не століттями, а усією
довжиною буття,
від ОМ до … Тя-
жість павутиння
дорівнює тяжінню,
помноженому на злиття….
25 вересня 1999 р.
Павутиння у вiльному падiннi...
© Copyright: Ирина Гончарова1, 2007
Свидетельство о публикации №107101001681
Свидетельство о публикации №107101001681
Рецензии