Atma

I
Отвори Колізею –
варварської душі незгойні рани.
Бальзам століть зайвий.
Кров поколінь
запеклась у цементний розчин –
утримує цеглини
всіх рас.
Дослідник ДНК збожеволіє,
намагаючись збагнути її спадковість.

29 липня 2000 р.


II

Із жерла пекельного
пісків шумерських,
аби дістатися
Кущів Небесних,
вистачило Душі
тільки трьох кроків, –
Мозес,
Єшуа,
Мохамед.

1 серпня 2000 р.


III

Від
створення
Всесвіту
і до його кінця
душа
приносить
на жертовник віри
своє тіло,
борсається
від болю кохання,
аби завмерти Ґаутамою
на узбережжі Свідомості.
Потім,
всупереч усьому,
підноситься
у віковічному,
окам’янілому
коїтусі
Каджурахо.

31 липня 2000 р.


IV

Велетні
печер Вселенських
закам’яніли,
вдивляючись
в темінь простору,
де мандрували
сріблястою зграєю
їх душі,
полишивши людству
свої незбагненні
кам’яні оболонки.

Чи може бідолахи,
мов жона Лота,
обернулися востаннє на те,
що було їх Палестиною?

1 серпня 2000 р.

V

Фараонові
лабіринти блукань,
сутінки бажання
під тягарем темряви плоті,
нездоланні мільярди дрібниць повсякдення,
що засипають аравійськими пісками обов’язків
двері у найпотаємніші глибини душі, –
все таке ж давнє,
як єгипетські папіруси
із Тотом
у човнику
фатуму.


VI

Зіроока пантера-ніч,
хижа ласиця,
крізь хащу нічних марень
нечутним кроком
по тремтливі душі.
Один стрибок –
і хтиве єство
втамовує свою безодню.

………………………….

Із цнотливою насолодою поганця
ступаєш
росяними коштовностями
луків.


Неділя, 30 липень 2000 р.

---------------------------------
* Atma (санскрит) - душа.