Прощання - Збiрка - Краплi Всесвiту
І закотились мрії за надій межу –
У миро з вівтаря гряди одної миті
Перетекли слова, що я вже не скажу.
А ти цвітеш всім тим, що, може, прийде потім...
Розбурхана душа штовхає на почин,
Де я прощатимусь... уже не твій на дотик,
За крок до вівтаря, в причастії причин.
22 Березня 2006
Свидетельство о публикации №107100900104