А.І.
На шпальтах жовтня сповістили: – Осінь
вже остаточно оселилась. Жовкне
й сохне листя, і спадає. Садом
минає літо. Червоніє гроно
вагітне, вогке від роси. І крони
іще зелені стигнуть у духмяній
імлі молочній. Ледве чутно кроки
провісниці прологу драм і віхол,
коли тополь сріблясті, сиві скроні
вже облетять. І вранці мстивий вихор
Їх понесе край світ. А поки – жовтень.
І тихо, тепло ув обіймах туги
за сонцем літнім, його грою в хвилях,
за голосами тих, кого любив був –
і вже не стрінеш. Жовтень жовтошкірий
уже минає. Золотонебесно іще недовго
буде тут, я знаю. Та не караюся.
Усе минає...
14-16 жовтня 1995 р.
На шпальтах жовтня сповiстили
© Copyright: Ирина Гончарова1, 2007
Свидетельство о публикации №107100802780
Свидетельство о публикации №107100802780
Рецензии
