Маленька хмаринка!

***
Маленька хмаринка!
Та як раптово усе перемінилося:
зникли тіні,
і ти залишаєшся
ув обіймах
холодної пітьми простору.
Здається,
що тільки гаряче дихання присутніх
іще взмозі зігріти навколишнє.
Але гаряче плесо
вкривають зморшки,
і вода тремтить під вітром
наче літня жінка,
що жебрачить взимку
на східцях церкви.
І тільки від князівської щедрості
Його Величність Сонце
іще може насипати
повні долоні
золотого тепла.

5 вересня 1999 р.
 


Рецензии
Вірш викликав якісь незбагненно щемливі почуття, нагадав пережиті колись хвилини відчаю, коли тільки Його Величність Хтось Невідомий, але Могутній...
Попри те, чудовий твір!

Ольга Глапшун   07.02.2011 18:55     Заявить о нарушении
Зараз перечитала - і у самої мурашки по шкірі...

Давненько це було...

Щира дяка за те, що не залишилися байдужою.

Ирина Гончарова1   07.02.2011 19:30   Заявить о нарушении