з циклу -Вона i вiн-

* * *
Його рука не може не писати
І серце вже не може не палати
Священним полум’ям ясним,
Бо щастя вже відомо їм.

* * *
Вона – його весна!
Вона – його світання!
Вона – сама краса!
І всі його бажання!
---
Вона така чудова!
Вона така чарівна!
Немає просто слова,
Щоб було з нею рівним!
---
Він ніби в темряві блукає,
Коли не бачить довгий час
Її природних всіх прикрас,
Її усмішки – він чекає...
---
Він не може її не кохати,
Він не може її не любити,
Він не може спокійно спати,
Він не може без неї жити,
Він ніяк не може без неї.

* * *
З неба на щоку крапля спадає,
Котиться ніби сльоза –
Все вона знає, все відчуває,
Тільки не може сказать.
---
Він так далеко від неї,
Вона так далеко від нього,
Але він не втратить ідеї,
Душа його знайде дорогу.
---
Ллється музика кохання
Крізь небесний простір.
Він відкритий для сприймання –
Не лишиться осторонь.

червень 2003р.

* * *
Він чекає на неї вже довго,
Навіть, було, хотів позабути,
Але серце його немовби
До її ореолу прикуте.
---
Він кохає і буде кохати -
Хай плюндрує, знущається, гнобить.
Він багато вже зміг подолати,
І багато ще, впевнитесь, зможе!

жовтень 2007р.