Iва, Iва, Iване-Осокоре

Славку О.

Іва, Іва, Іване-Осокоре,
За плечима — небо високе,
Попід ноги — вирій-плин.
Час-полин.

Полинова зоря срібляста.
Кожен вільний встояти чи впасти,
Кожен вчинками славен й словам-
Бурштинами.

Попід берегом — смальта небес горить-
Скипає. Аж угорі — славетна мить —
Мов із льоду різьблений кришталевий палац
І плац.

І зливається срібло з вирію
Й повивається зі сріблом із івняку
У єдину срібляну
Амальгаму.

5 червня 1998 р.


Рецензии