вранці
істоти господні
чотириногі та дворогі
пересуваються зі сходу на захід
а ввечері –
із заходу на схід
у пошуках найсоковитішого різнотрав’я
і я
стовідсоткова дитина асфальту і цегли
спостерігаю все те
і гадаю
скільки яскравих букетів
буде перетворено
на зелену жуйку
та з насолодою п’ю
солодке молоко
склянку за склянкою
щодня
повернуся
і вдома не буде
ані луків
ані корів
ані раннього молока
самісінький “Тетрапак”
та квіти із Болівії
20 серпня 2002 р.
вранцi
© Copyright: Ирина Гончарова1, 2007
Свидетельство о публикации №107100701995
Свидетельство о публикации №107100701995
Рецензии
Так, у людини широка душа, набагато ширша ніж розмах рук...
і суперечлива, бо іноді пересічні епізоди життя народжують не до кінця зрозумілий докір... але про що це я?.. так, про вразливу людську душу...
Ольга Глапшун 07.02.2011 18:21 • Заявить о нарушении
і суперечлива, бо іноді пересічні епізоди життя народжують не до кінця зрозумілий докір... але про що це я?.. так, про вразливу людську душу...
Ольга Глапшун 07.02.2011 18:21 • Заявить о нарушении
Дякую, Олю, сердечно дякую!
Та вже не було влітку там тих луків і тих корів! Щось страшне діється у країні. Селяни порізали своїх рідненьких... І ніхто вже не носив вранці молока...
Ось такий сумний епілог у цієї історії...
Ирина Гончарова1 07.02.2011 19:28 Заявить о нарушении
Та вже не було влітку там тих луків і тих корів! Щось страшне діється у країні. Селяни порізали своїх рідненьких... І ніхто вже не носив вранці молока...
Ось такий сумний епілог у цієї історії...
Ирина Гончарова1 07.02.2011 19:28 Заявить о нарушении