Вереснева спокуса

Вереснева спокуса спада павутинням.
Літо бабине впало зненацька на місто.
Попід вікна твої я прийду ненавмисно,
зшаленіла з снаги, від жаги та сумління.
Літо бабине наздожене і спокусить
предостаннім теплом і сріблястим намистом,
що уранці розкида по травах осінніх
різнобарв'ям земним росяна одаліска –
Вереснева Спокуса. Не відпустить на рано,
ніжно стиснувши у променистих обіймах.
Ніч прозора схова нас у травах духмяних.
Листя пад до листопаду нас доведе як воліймо.
Вереснева спокуса тепла і кохання.
Вітер з півдня осушить, потріскає губи
Поцілунками ніжними в час на світанні...
Ти моя Вереснева Спокуса, мій любий.


27-29 вересень 1994 р.
Jules-Pierre van Biesbroeck. Danza sotto la tenda del deserto.


Рецензии
У мене завжди спокуса вибирати твори на осінню тематику, завжди хвилююся... Коли у Осінь вплітається образ ніжної, люб'ячої Жінки - це саме те авторське рішення, яке мені найбільше до вподоби. І, звичайно, якщо так лірично, майстерно, як у щойно прочитаному...
Дякую! Успіху і наснаги!

Ольга Глапшун   03.02.2011 17:24     Заявить о нарушении
Дякую Вам, Олю!!! Дуже приємно таке читати, тим паче, що тут мало хто цікавиться моїми українськими текстами.

Заходьте іще!

Ирина Гончарова1   03.02.2011 21:44   Заявить о нарушении