Крихітка моя,
Дівчинка струнка,
Оченята карі,
Коси кучеряві.
Всі на тебе поглядають,
Головами в слід кивають.
В тебе посмішка найкраща,
Голосок - щебече пташка.
Ми підемо в ліс густий
Набереш грибів кошіль.
Будеш ягід ласувати,
Хіба можна не сказати,
Як ми любимо співати.
Потім бігти, що є сили,
Так, щоб ноги наші нили.
Як же добре, що є ліс.
А в садку росте нарцис.
Ти питатимеш мене:
— Мамо, де ще квітка ця росте?
Поведу тебе на луки,
Там почуєш милі звуки:
Як стрекочуть скрипалі
Та клацають журавлі.
Прохолодною росою
Побіжиш собі босою.
Як же добре, - скажеш ти, -
Що є поле та річки.
Ти підеш, ти все побачиш
Доню моя, все, що скажеш.
Крихiтка
© Copyright: Алёна Сула, 2007
Свидетельство о публикации №107092401421
Свидетельство о публикации №107092401421
Рецензии
Какие замечательные строки, наполненные теплотой и любовью))
Ельченко Лана 08.11.2025 18:25 • Заявить о нарушении
Ельченко Лана 08.11.2025 18:25 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.