Темноліка ніч біжить по хмарах
Розсипає зірки золоті.
Десь моя надія у туманах
Загубилась у самім будті.
Я на сонце радісне чекаю,
Бо навколо посмішки дарує,
Бо волосся лагідно торкає,
Грає в фарбах, начебто жартує.
І стає так легко, наче крила
На моєї спині виростають
І потроху думки невеселі,
Мов повільні хмари відлітають.
Над я
© Copyright: Ольта, 2007
Свидетельство о публикации №107091802728
Свидетельство о публикации №107091802728
Рецензии