Игорь Рымарук. Женщине из Магдалы

Что же за сады тогда цвели,
что же за любовь была,
что нею,
отраженного землей Орфея
воскресила, ты из Магдалы!

Что? неужто просто тем, что ты
возвратилась
………………..к стылому
сава’ну,
и одной слезинкою на рану,
не за ним, за гибелью мечты?

За слепою верой в чудеса,
за небытием одной клубники,
высохшей уже на плащанице,
той,
что ему в руку ты дала…


Це ж які сади тоді цвіли,
Це ж яка любов була,
що нею
ти його, відбитого землею,
воскресила, жінко з Магдали!

Що? Невже так просто -
вороттям
................пізнім
до холодного сувою,
просто – випадковою сльозою
не за ним, а за своїм життям?

За сліпою вірою в казки,
за байдужим небуттям суниці,
що засохла вже на плащаниці,
вицвівши
з дірявої руки...

Ігор Римарук. Діва Обида видіння і відлуння. – Львів: Кальварія, 2002.
Перевод с украинского И. Флик.


Рецензии
А почему Орфея, а не Майкла Джексона, скажем?

Андрей Пустогаров   12.09.2007 17:26     Заявить о нарушении
Спросите меня об этом лет эдак через 3000...

Иннокентий Флик   12.09.2007 19:04   Заявить о нарушении