Плачуть зорi, плаче небо,
плачеш ти, бо тобi вже нiчого не треба.
що сталось? ти сам у себе питаэш,
нiчого не чуэш, усе вiдкидаэш,
все нище голову опускаэш,
просто страждаэш, просто страждаэш...
------
не бiйся, а йди тiльки докiнця,
на тобi просто нема лиця,
все вже не повернеш бiльше знов,
тож не треба лити марно кров!!!
-----
твоi руки стиснутi просто в кулак,
ти не знаэш зробити це так, чи не так.
тiло тримаэ думку одну -
треба за це розпочати вiйну.
бiль поховаэш тiльки ось так,
найкращий спосiб для цього - кулак
Страждання
© Copyright: Николай Яницкий, 2007
Свидетельство о публикации №107091200154
Свидетельство о публикации №107091200154
Рецензии