Запомни меня в шуршащей обёртке,
В памяти полиэтилен запечатли.
Вкус осени такой тёрпкий,
Сладок запах сыромясной земли.
Помни меня, помни....
жаркую.
скучную.
глупую.
наглую.
бо
го
ху
ль
ну
ю.
Помни меня, мерзкую, помни.
Знаєш, від цього вірша нудить. І це добре, по-моєму. Нудить від нестачі кисню. Відчуваєш себе саму у поліетилені, під землею, або на сирій землі яка смердить хробаками, зогнилим прілим листям і... погляд. Чийсь пронизливий погляд. Того, хто пам'ятатиме про тебе попри власне бажання.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.