Де живе кохання, хто знає?
У вітрі, у сонці, у морі?
А може у небі десь вільно ширяє,
Й не хоче спускатися долі.
До низу, на землю, де люди-мурахи
Вовтузяться вічно не знають спокою.
О, що це? Ці двоє мов птахи,
Зринають у небо змахнувши рукою.
Невже це воно, кохання, предиво.
Долини і гори, і вранішні роси,
І море їм свідок, і сонце, і вітер.
Та в них є вони, і цього їм досить.
Ні, я заздрити їм, зовсім не хочу.
Ця пара у щасті себе хай купає!
Моє ж бо кохання, завжди є поруч,
В серці живе: чекає, чекає, чекає…
2006
Сердечне кохання
© Copyright: Сергей Череп, 2007
Свидетельство о публикации №107090500616
Свидетельство о публикации №107090500616
Рецензии