Затишшя... як сон потойбіччя...
Чи марево марева долі
Побіжно торкнулось обличчя
З пелюстками віхоли болю?
Кохання?! Долоні відкриті...
І сонячне сяйво так пестить!
Та сумом жорстоким облиті
Душі сподівань перехрестя.
Затишшя... – лиш крок в потойбіччя.
За обрій... за Смугу... від Болю.
Та тільки б торкнутись обличчя
Коханого...
Марево Долі.
Затишье... как сон потусторонности.
Или призрак призрака судьбы
Бегло коснулся лица
С лепестками вьюги боли?
Любовь?! Ладони открыты...
И солнечный свет так ласкает!
Но жестокой печалью облиты
Перекрестки надежд Души.
Затишье... – лишь шаг в потусторонность.
За горизонт... за Черту.. от Боли.
Но только бы коснуться лица
Любимого...
Видение Судьбы.
Марево марева Долi. Призрак призрака Судьбы
© Copyright: Инга Ружа, 2007
Свидетельство о публикации №107090202313
Свидетельство о публикации №107090202313
Рецензии
Зупинився саме на цьому вірші - спочатку.
Саме на цьому - адже вибір мови не є насправді
довільним. Вірш сам собою складається тією мовою,
якою ВІН МАЄ бути написаним. Чи не так?
І одержав насолоду від самого вірша.
Спасибі!
Ваш В.К.
Владимир Кошкин 21.02.2008 13:28 • Заявить о нарушении
Саме на цьому - адже вибір мови не є насправді
довільним. Вірш сам собою складається тією мовою,
якою ВІН МАЄ бути написаним. Чи не так?
І одержав насолоду від самого вірша.
Спасибі!
Ваш В.К.
Владимир Кошкин 21.02.2008 13:28 • Заявить о нарушении
Так,i Вам дякую.
Абсолютная правда, Володя!
абсолютная...
Инга Ружа 21.02.2008 14:37 Заявить о нарушении
Абсолютная правда, Володя!
абсолютная...
Инга Ружа 21.02.2008 14:37 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.