Я шалію від присмаку твого тіла.
Я біжу навздогін, як із поля бою.
Я впиваюсь шматочком твоєї шкіри,
що лишився у нігтях після ночі з тобою.
Я шукаю поглядом твої губи.
Вони мліють. Нестерпно. Жага і мука.
Зацілована скрізь, не шукаю покою.
Я розсиплюсь на крихти від слова "розлука".
Балансуєм з тобою на тонкій грані:
Крок туди чи назад - пустота назавжди.
Дуже вдячна тобі, що навчив літати.
І здається, що все це не є насправді.
Повертаюсь в реальність сама, окремо.
Залишивши тебе за межею мрії.
Ми пізнали любов?
Чи, може, лиш пристрасть?
Я не вірю в дива,
Та усе ж надіюсь...
Надiюсь
© Copyright: Евгения Черниговская, 2007
Свидетельство о публикации №107083101547
Свидетельство о публикации №107083101547
Рецензии
