Не варто нічого – ти чуєш? Нажаль…
Залишиться пам'ять – без неї – ніяк…
Про здійснені строки, про ніч – без тебе,
І безліч несказаних слів, що ж … Пусте!
На обрії мрій я чекаю тебе…
І зорі – спускатиму тобі з небес…
І квіти, усі що у світі ростуть, -
Для мене їх кожного ранку даруй!
Коштовності свої – змінять на серця,
Скляні діаманти – на блиск у очах,
Безмежність думок – то є все – що моє!
Прийняти не хочеш… і знову ж – Пусте!
Наостанок... укр
© Copyright: Ирина Вольная, 2007
Свидетельство о публикации №107082501333
Свидетельство о публикации №107082501333
Рецензии