Люблю тебе, але не дуже тішусь
Що на завжди в душі твоїй залишусь
Таким яскравим світлом, як тепер
Нам світ і так багато, що простив
Як я люблю ніколи не любив
“Палає серце!”, - правий був Гомер
Життя від сутінків до сонця
Пробився промінь крізь віконце
Осяяні обійми ним
Що може буть сильніш цієї ланки?
В тім не потрібні зайві обіцянки
Живемо подихом одним
Що буде далі – Бог із ним
Він знає що судить двоїм
Люблю тебе
© Copyright: Дмитрий Поплевин, 2007
Свидетельство о публикации №107081900759
Свидетельство о публикации №107081900759
Рецензии