Роздум

Чомусь моя країна мовчазна та сумна,
Мабуть, за негаразди покладена вина.
Є бідність і жорстокість на місці, де жило
Кохання карооке, – хіба забрало зло?..

Не хочеться тужити, але буття таке:
Складне і непривітне, а іноді бридке.
Невже життєва втома народжує нудьгу,
Нагадує минуле – ми завжди у боргу.

І кличе у майбутнє, вгамовуючи біль,
Чистісіньке та світле, як сніжна заметіль.
У заметілі з вітром якась надія є:
Весна мандрує світом і щастя настає.


Рецензии
У заметілі з вітром, якась надія є:
Весна мандрує світом - і щастя настає!
________________
С наступающей Вас весной, Пётр!
Очень инетересно было узнать, что Вы пишете на украинском языке!
Я хоть и не говорю, но понимаю всё.
Достойно уважения!!!!
Надежда

Надежда Бесфамильная   25.02.2008 15:14     Заявить о нарушении
Здравствуйте, Надежда!
Очень приятный отклик.
Я очень рад каждому Вашему слову!

С благодарностью и лучшими чувствами,
Петр.:))

Корнейчук Пётр Ефимович   25.02.2008 15:47   Заявить о нарушении