Кра на щирого кохання

Тепер відлітай назавжди,
Дзвінки припини вже, досить,
Адже не буває правди,
Там дЕ на обличчі рОси.

Немає вже більше суму,
І сумнівів більш немає,
Від цього шаленого струму,
Мене більше не вбиває.

Страждаю я, безперечно,
Та більше надій не маю,
Кохання своє надоречне
Я в крила перешиваю.

Тепер відлітай, і крапка.
Хай небо стане кордоном,
Я відійду від трапа,
І відійду лише вдома.

Трачу останні кошти,
Безглуздим дзвінком під ранок,
Я буду страждати доти,
Допоки загоються рани.

Але ж, це моя провина,
Мені тепер відповідати…
Де ж та моя країна,
Де можна щиро кохати?!

Кохати і не боятись,
Казати, що з серця лине,
І бути поруч назавжди…
Чи є така, справді, країна?


Рецензии
Серега, наш близкий друг из Винницы поет за застольями в караоке такую душераздирающую песню на украинском: Почему я не птица, почему не летаю,
я блин, плачу аж....

Полтавец Владимир   08.11.2007 17:52     Заявить о нарушении
Уважаемый Вова, к песне про птицу это не имеет никакого отношения)))) На украинском пишу так редко, что аж почти не получается. Видать русский мне роднее))) А плакать, блин, не надо)))

Ис Ла   08.11.2007 18:07   Заявить о нарушении
Уважаемый Вова - елки, а че? звучит...(известная мимика Крамарова...),
Галинька...

Полтавец Владимир   09.11.2007 14:45   Заявить о нарушении