***
Душный август на хмарь звездопада
Сеновалов душистый постельник
Расстилает, как будто в награду
Осуждённым к забвенью в сочельник.
А пушкарь громогласных пророчеств,
Отстрелявшись скандально-пушисто,
В грязь кидает короны высочеств –
Фарс-минорный протест реваншиста.
Сушит ночь на рогатке небесной
Откровенья хмельных сенокосов,
В сны вплетая меж тягот телесных
Запредельность духовных запросов;
Предрассветно-холодной лягушкой
Проникая вульгарным и вялым
Клином страсти бывалой в подушку,
Затихающей под одеялом.
Забивая последнюю стрелку
В многотомник болотных сказаний,
Я ломаю твой лук об коленку,
Августейших не чтя показаний.
Душный август на хмарь звездопада
© Copyright: Иван-Да-Лилия, 2007
Свидетельство о публикации №107080601703
Свидетельство о публикации №107080601703
Рецензии
ЗДІЙМАЄ ВІТЕР ПОЧУТТЯ МОЇ!
Дарує час надії у житті,
А роки залишає за плечима,
Побуду з ними й я на самоті,
На світ погляну іншими очима.
На Україні, де шумлять гаї,
Над селами її і над містами,
Здіймає вітер почуття мої
І кидає серпневими дощами.
Не треба сумувати взагалі, -
Високе небо завжди промовляє:
Для мене найдорожче на Землі
Те серце, що без користі кохає.
На Україні, де шумлять гаї,
Над селами її і над містами,
Здіймає вітер почуття мої
І кидає серпневими дощами.
Щасливих днів гучний мажорний тон
Над долею моєю хай лунає,
І радість повна з яблуневих крон
Лиш стиглими плодами пригощає.
На Україні, де шумлять гаї,
Над селами її і над містами,
Здіймає вітер почуття мої
І кидає серпневими дощами.
Евгений Шантырь 24.08.2007 21:27 • Заявить о нарушении
Дарує час надії у житті,
А роки залишає за плечима,
Побуду з ними й я на самоті,
На світ погляну іншими очима.
На Україні, де шумлять гаї,
Над селами її і над містами,
Здіймає вітер почуття мої
І кидає серпневими дощами.
Не треба сумувати взагалі, -
Високе небо завжди промовляє:
Для мене найдорожче на Землі
Те серце, що без користі кохає.
На Україні, де шумлять гаї,
Над селами її і над містами,
Здіймає вітер почуття мої
І кидає серпневими дощами.
Щасливих днів гучний мажорний тон
Над долею моєю хай лунає,
І радість повна з яблуневих крон
Лиш стиглими плодами пригощає.
На Україні, де шумлять гаї,
Над селами її і над містами,
Здіймає вітер почуття мої
І кидає серпневими дощами.
Евгений Шантырь 24.08.2007 21:27 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.