Перейти на Ви або Не розтуляй долонь
Ні сну, ні вітру, тільки одиноке "ні".
З краплин свого тепла Тобі змаструю зливу,
недолічу на пальцях спорожнілі дні.
Пр.
Будує спогад пам`яті мости –
Тут є ще Ти, а там уже не стало...
Бо полюбити – поле перейти,
А розлюбити – сто життів замало.
Молюсь і вірую, тамую безголосся...
Не замикай дверей – для мене ти мій храм.
Де ласки рук живуть в розпущенім волоссі –
Там світло зустрічі, розмова сам-на-сам.
Пр.
Будує спогад пам`яті мости –
Тут є ще Ти, а там уже не стало...
Бо полюбити – поле перейти, А розлюбити –
сто життів замало.
Не переходь на "Ви" – по тому боці осінь,
А тут весни рушник, розстелений на двох,
Тут ми по небі ласк перебігаєм босі
І позбуваємось чекання і тривог.
Пр.
Будує спогад пам`яті мости –
Тут є ще Ти, а там уже не стало...
Бо полюбити – поле перейти,
А розлюбити – сто життів замало.
2 Серпня 2007
Пісню можна послухати тут (#4):
http://www.iourilazirko.com/?page_id=1153
Свидетельство о публикации №107080202461
Не розтуляй долонь - без Тебе я безкрилий.
Мій дім - в`язниця, горло пропікає хрип.
З краплин свого тепла Тобі змайструю зливу
Перекладу в устах печаль на мову риб.
Пр.
Будує спогад пам`яті мости -
Тут Ти ще є, а там уже не стало...
Бо полюбити - поле перейти,
А розлюбити - сто життів замало.
Молюсь і вірую, тамую безголосся...
Не замикай дверей - для мене ти мій храм.
Де ласки рук живуть в розпущенім волоссі -
Там світло зустрічі, розмова сам-на-сам.
Пр.
Будує спогад пам`яті мости -
Тут Ти ще є, а там уже не стало...
Бо полюбити - поле перейти,
А розлюбити - сто життів замало.
Не переходь на "Ви" - по тому боці осінь,
А тут весни рушник, розстелений на двох,
Тут ми по небі "Лю..." перебігаєм босі...
Насіявся жалем думок чортополох.
Пр.
Будує спогад пам`яті мости -
Тут Ти ще є, а там уже не стало...
Бо полюбити - поле перейти,
А розлюбити - сто життів замало.
Юрий Лазирко 11.02.2009 20:52 Заявить о нарушении