Я так тебе чекав, вдивляючись у очі
Всіх чарівних жінок, що виринали з хвиль
Потоку людських тіл на велелюдній площі.
Пройшов я поміж них багато довгих миль,
Та марно було все - тебе знайти не в силах.
Аж раптом погляд чийсь так боляче обпік.
Лечу до тебе я, мов на могутніх крилах,
Вигукую ім'я. І мій шалений крик
Спотворено звучить, як страху хриплий стогін,
Бо так боюсь в ту мить я втратити тебе.
Прорізую потік, не дивлячись під ноги...
Враз зник очей вогонь... Лише ріка пливе.
Я так тебе чекав...
© Copyright: Тарас Плахтий, 2007
Свидетельство о публикации №107072600226
Свидетельство о публикации №107072600226
Рецензии
Дякую, Олексію, за таку високу оцінку! Творчих успіхів Вам!
З повагою, Тарас.
Тарас Плахтий 26.07.2007 11:13 Заявить о нарушении
З повагою, Тарас.
Тарас Плахтий 26.07.2007 11:13 Заявить о нарушении