Світлій пам’яті пані Біленької,
що продавала газовану воду
Як Біленька прикотить до центру візок
І до водопроводу підключить,
То була газ-вода за найвищий зразок.
Вдячний спомин і досі нас мучить.
Я не знав за весь вік ще такої води,
Як її „життєдайна” з сиропом!
Люди пили й хвалили, вставали в ряди...
Так миналися рік поза роком.
Давно виросли ми. Наші внуки ростуть.
Та й Біленька давно спочиває...
До сих пір в тій воді нерозгадана суть:
Більш такої не буде й немає.
За копійку – проста. За чотири – нектар.
Її смак – вартий більш дорогого...
Чи від Бога такий у Біленької дар,
Що творила чарівне з простого?
Відійшли ті часи. П’ємо хімію ми.
Адже віку складного обранці.
Я віддав би усе за ту сонячну мить,
Коли пінилось щастя у склянці...
Газ-вода
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107072601262
Свидетельство о публикации №107072601262
Рецензии