Месiя
Мовчи!
Завмри!
Ти чуєш
дикий хруст?
Кістки
ламаються як хмиз...
Думки
на друзки розбиваються...
Чуття,
та що чуття,
без каяття
кати вмирають...
Їх падлюче місце
на довго
не лишається пустим
"Таке життя" -
шепоче схиблена підлота
на кухнях
за борщем пісним.
Без каяття
......без совісті
...............і честі
кіптять се небо посполиті
з володарем своїм
навіки злиті
у поцілунку слинявім Іуди
Такі от люди -
насельники степів
безкраїх,
поплічники катів...
У зграї
збиваються їх діти
і набігають на міста...
То ж правди нікуди подіти -
країна помира...
***
Пуста
стоїть церківка
натовпом набита,
з попом,
що ходить на роботу.
"Хто ти?"-
питає він Месію,
що на часину завітав
у Батьків Дім.
"Хто, ти?
Тебе ніхто не кликав,
Ти заважаєш править службу!
Ходи звідсіль,
поки свячену сіль
тобі на рани не посипав!
Іди хутчіш,
Тебе сюди не звав ніхто!"-
Отак бурчить
той піп Пихто
староболгарською,
Месію штурхаючи з Храму
щопятниці і щонеділі
з року в рік...
2004-2007
© Святослав Синявський
Свидетельство о публикации №107071901431
З повагою,
Сергий Дубенко 06.07.2009 21:35 Заявить о нарушении
Svyatoslav Synyavsky 09.07.2009 13:25 Заявить о нарушении