Із півнeвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.
Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не куштований часом, начекався полин, аж згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.
Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка, що надію в обіймах куделить.
5 Червня 2007
Вiдбиток ранку - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107070601680
Свидетельство о публикации №107070601680
Рецензии
Ото луки - справжні п’яниці! :))
Юрчику, в останньому катрені краще буде "світла в траві".
:)) Любіко
Любовь Либуркина 06.07.2007 21:54 • Заявить о нарушении
Юрчику, в останньому катрені краще буде "світла в траві".
:)) Любіко
Любовь Либуркина 06.07.2007 21:54 • Заявить о нарушении
Дякую Любіко,
А ти думаєш, чому їх так часто холітає? - п`яні! :-)))
Не знаю, що і робити - бо тоді на один склад стане менше аніж потрібно???
Юрий Лазирко 06.07.2007 22:07 Заявить о нарушении
А ти думаєш, чому їх так часто холітає? - п`яні! :-)))
Не знаю, що і робити - бо тоді на один склад стане менше аніж потрібно???
Юрий Лазирко 06.07.2007 22:07 Заявить о нарушении