необачн сть
На деревах де-інде листя...
Тільки калина в намисті
З червоних ягідок...
Вже вітер не лагідний,
Обличчя морозить...
І мені досить
Вважатися ніжною і м'якою...
Колись я була такою.
Мабуть необережно...
Весна почалась бентежно,
Непевно і так чудово...
Але раптово
Її чародійство скінчилось...
Я не надивилась
На небо і зорі...
"I'm sorry"...
Звичайно, я розумію,
Важко з непевною мрією
І, навіть, буває лячно,
Коли хтось розгублено-необачний...
Свидетельство о публикации №107062100373