ВІЧНИЙ ПОКЛИК ОТЧОГО ДОМУ
Додому дорога далека
Все зве мене в радісних снах,
Де щастя вартує лелека
В гнізді на високих ногах.
Де вітер калину гойдає
Під віттям старих ясенів,
Де мати в тривозі чекає
З дороги жаданих синів.
Де оком глибоким криниця
Запрошує всіх до води,
Де сіна пухкого копиця,
Де маминих грядок ряди.
Де стільки квіток у господі
Що стало й повітря густим.
Сусіди сидять на колоді,
Бо треба спочити старим.
Додому я рвуся щосили -
Й відраз прокидаюся в сні.
Мабуть, до самої могили
Він снитися буде мені...
Вечный зов родительского дома
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107062002634
Свидетельство о публикации №107062002634
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.