Украино моя!

 УКРАЇНО МОЯ!

Україно моя, ти заплачеш за мною,
Як полишу цей світ і у вічність впаду?
Як безмірні громи спалахнуть далиною,
Чи відчуєш ти серцем утрати біду?

Україно моя, я тобі ж до останку
По краплині, по клітці себе дарував...
День майбутній стосило стрічав на світанку,
Бо зробити найбільше у долі бажав!

Україно моя, рідна й лагідна нене,
Лиш до тебе в житті моя прагла душа.
Ти – мій світ чарівний, ти розрада для мене,
Ти натхнення моє для звитяг і вірша...

Україно моя, я твій син вельми вдячний
За всю щедрість твою, за людей і буття...
А без тебе що я? – і подумати лячно!
Я без тебе ніщо, як без пульсу – життя!

Україно моя, ти заплачеш за мною,
Як забракне тих сил, аби дальше іти?
Був! І є! І залишусь назавжди з тобою,
Бо не маю другої на серці мети!


Рецензии
Владимир!Очень красивое стихотворение.
Удачи Вам и творческих успехов!
С уважением,Таня

Татьяна Будзинская   03.07.2007 13:40     Заявить о нарушении
Большое спасибо, Таня!
Удачи, любви, добра!
С теплом -

Владимир Бояновский   11.04.2010 11:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.